За останні півроку вже вдруге натрапляю на відкриття виставки, де художник головну ставку робить на своє зображення Алли Добкіної (так, дочка). Це наводить на роздуми. Як мінімум про те, що Алла Добкіна вирішила, що їй місце в анналах мистецької історії і про те, що є ті люди, які їй ці аннали влаштовують у найширшому розумінні … Читати далі “Скучное лицо”©